Третій етап

У 1998 році починається новий етап розвитку центрів соціальних служб для молоді, який тривав до 2001 року.

Основним змістом цього етапу було перетворення мережі центрів ССМ у систему, тобто у цілісну єдність ієрархічно побудованих елементів (центрів ССМ та їх спеціалізованих служб) на підставі єдиних стандартів, підходів та узгоджених дій для досягнення спільної мети. Оскільки Державним центром ССМ за цей період, по-перше, було вивчено реальний стан справ щодо управління центрами ССМ на місцях; по-друге, здійснено приведення діяльності центрів ССМ до вже встановлених єдиних організаційно-правових стандартів; по-третє, розроблено нову більш ефективну модель центру ССМ.

Основні завдання організаційної розбудови мережі центрів ССМ були сформульовані постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.1998 р. N 63 "Про подальший розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді та підвищення ефективності їх діяльності", якою було затверджено Типове положення про соціальні служби для молоді та план розвитку мережі центрів ССМ в Україні. Згідно з цією постановою на кінець 2000 року було заплановано створення центрів ССМ в 719 адміністративно-територіальних одиницях (областях, містах обласного значення, районах, районах у містах). Станом на 31.12.2000 р. згідно статистичного звіту ДЦССМ, в Україні діяло 559 центрів соціальних служб для молоді.

Динаміка розвитку мережі центрів ССМ на цьому етапі виглядає наступним чином.

Кількість діючих центрів ССМ у 1998 році - 421, у 1999 р. - 518, у 2000 р. - 559. За цей період завершили формування мережі центрів ССМ згідно з планом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1995 р. за N 839 "Про розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді" Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області та м. Київ. Майже закінчилось формування мережі центрів ССМ у Донецькій (99%), Одеській (94%), Житомирській (92%), Полтавській (91%) та Черкаській (89%) областях.

На початок сторінки